Чуваки, я расскажу вам крутую историю из жизни наркомана-комика. Такое не каждому попадается! Когда я была моложе и безответственнее, я решила попробовать кокаин и пойти на трип. Честно говоря, я и не ожидала, что так все завяжется.
Итак, дело было в одном летнем городе, где можно было купить закладки на каждом углу. Я сидела в подворотне, зацепившись за свою скрипку, и думала, как же мне оттопыриться сегодня. Вдруг подошел парень с настоящей мордой наркоторговца, держа в руке свою драгоценную тряпку.
"Ё, девочка, у тебя есть десятка? Хочу треснуться весь день!" - сказал он и похлопал меня по плечу.
"Десятка? У меня вообще-то концерт сегодня, но я могу тебе найти пару отличных закладок, если ты со мной гонишь!" - ответила я и засмеялась, показывая, что я не против попробовать сама.
Парень в джинсовой куртке с измельченной пылью запустил руку в карман и достал небольшую пакетик с ошеломительным содержимым. "Это что-то особенное, пацаны все трескаются на него, поэтому я назвал его 'mj'", - сказал он с улыбкой.
Мы сели в его дряхлую машину, и он достал из перчаточного ящика свою скрипку. Я зажала дыхание, когда он смешал содержимое пакетика и закатал рукав. Мой партнер был профессионалом в закладках, и он делал это с таким умением, будто это был его концерт.
Когда игла проникла в кожу, я почувствовала волшебство заполняющее мое тело. Жар в груди, мурашки по коже - все, что нужно, чтобы ощутить настоящий треск! Я откинулась на сиденье и почувствовала себя на вершине мира.
Мы поехали в тусовку, где была полная попа. Люди танцевали, смеялись, и я смеялась вместе с ними, словно наркотик смыл все негативное из моей жизни. Я прыгала, как безумная, чувствуя каждую ноту музыки, будто играю на своей скрипке.
Однако, с каждым разом мне все меньше хотелось закладок, и больше - трипов. Кокаин уже не доставлял тот кайф, что раньше. Тогда я решила попробовать что-то новое, что даст мне все то, чего я искала. Мне сказали, что белый это именно то, что мне нужно.
Я решила плюнуть на закладки и попробовать белый.
Когда я в первый раз оттопырилась, я поняла, что это был самый большой ошибкой в моей жизни. Белый обладал силой, которую я не могла себе представить. Каждый раз, когда я треснулась, я погружалась в бездну своих собственных кошмаров.
Но я не останавливалась. Я обращалась к белому все чаще и чаще, чтобы сбежать от реальности.
Мои друзья не понимали, что со мной происходит. Они видели только улыбки на моем лице, но не знали о том, что происходит внутри меня. Я прятала свою зависимость от всех, кроме тех, кто был в этом же состоянии.
Моя жизнь стала чередой трипов и падений. Я просыпалась в странных местах, с черными синяками на теле и ощущением полной опустошенности. Белый стал самым близким другом, которого я никогда не хотела иметь. Он войдет в тебя, и никогда не позволит тебе вернуться в реальный мир.
Мои дни стали скучными и серыми, а я сама превратилась в тени того, кем была раньше. Я продолжала подрабатывать скучным продавцом, чтобы оплачивать свои привычки. Я поняла, что я не могу жить со своей зависимостью вечно. Я плюнула на белый и на все, что связано с наркотиками. Я перестала искать краткосрочные удовольствия и начала строить свою новую жизнь.
Это было самое трудное, что я делала в своей жизни. Я прошла через ломку, которая казалась бесконечной. Я упала, но смогла встать и продолжить свой путь.
Сегодня я могу сказать, что я победила наркотики. Я понимаю, что это навсегда останется частью меня, но я плотно закрыла дверь в ту темную комнату.
Мои трипы теперь только в моей голове. Я не нуждаюсь во внешних стимулах, чтобы найти свое счастье. Я нашла его в себе. Никогда не думайте, что вы контролируете их, потому что рано или поздно они превратят вас в пленников своего мира.
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.